Без назви
Я знов пишу для тебе білі вірші,
Розкриваючи іншим куточки душі.
Це тільки слова, а, може, щось більше.
Це фрази пусті, частково ритмічні.
Мітки: Природа
Перший осінній дощ
Осінній дощ… Холодний і тихий вдаряється в підвіконня, стікає по склу… Сірі хмари тільки згущуються і важко висять над землею… Цікаво звідки вони прилетіли? Напевно, вони бачили набагато більше, ніж я, поки вітер заніс їх сюди… А дощ продовжує падати і здається ніколи не закінчиться…
Читати далі .....
Зникаю
Мені здається, я зникаю… Повільно розчиняюсь в натовпі… Інтернет… Соціальні мережі… Маски… Слова втрачають значення… Вчинки зникають… І все одно якось живеш… Зупинишся на секунду і назавжди зникнеш… Для всіх… І здається рано чи пізно тебе зупинять… Але
Читати далі .....
Брешем, щоб не вірити
Брехня… Якою б вона не була, вона завжди приносить нещастя… Так кожного з нас вчать з дитинства. Часто ми чуємо, як люди, виправдовуючись, кажуть, що збрехали заради добра… Звичайно, це звучить дуже гарно, навіть здається чесним і величним.
Але ніхто не може знати точно, чи бреше йому людина чи ні… І далеко не всі вірять в те, що говорять інші, адже правду знає тільки одна
Читати далі .....
Класика і сучасність
Музика. Комусь здається, що це просто набір нот… Але це щось набагато більше… Це щось величне, дивне, непередбачуване, загадкове… Напевно, кожен чув прізвища Бах, Моцарт, Бетховен, але далеко не всі чули їхні твори. Можливо, тому, що вони жили давно і таку музику нецікаво слухати? Старші люди скажуть: «Як можна таке говорити? Це ж класика!», але ми часто не звертаємо на це уваги… Бо класика, в нашому розумінні, це щось застаріле і нудне, щось не варте уваги.
Чесно кажучи, якийсь час я теж так думала,
Читати далі .....
Монолог
Безмежність… Вічність… Нескінченність… Світ – не нескінченна боротьба різних думок, амбіцій, відчуттів. Скільки разів повторювалася історія, скільки разів думка окремої людини, підхоплена іншими, змінювала світ, скільки разів бажання отримати владу знищувало цілі народи, скільки разів емоції однієї людини руйнували щастя інших…
Я пам’ятаю безліч таких випадків. І досі не можу зрозуміти, хто винен у всьому.
Читати далі .....
У словах – сила, у душі – істина
Слова… Вони приносять біль і радість, сумніви і сподівання… Але чого насправді варті наші слова? Ними неможливо описати все, що назбиралось на душі. Це тільки маленька частина того, що ми відчуваємо. Все, що говорять інші – це тільки якесь поверхневе уявлення про їхнє життя, про їхні думки і бажання… Коли ми слухаємо чиїсь розповіді, то схожі на дітей, які щойно вивчили абетку, але ще не вміють читати. Ми чуємо історію, але не розуміємо до кінця…
Читати далі .....
Зимові Карпати
Коли милуєшся красою зимових українських Карпат, то усвідомлюєш, що альпійські смереки та схили французького Куршевелю блідніють перед величчю західноукраїнської території, де в середині ХХ століття героїчні загони Української повстанської армії боролися за волю та хорошу долю України...
Карпати чекають своїх героїв. В будь-яку пору року і в будь-який час і не тільки на відпочинку!
Читати далі .....
Життя дається тільки раз
Життя… Воно дається тільки раз… Але навіщо? Напевно, кожен рано чи пізно питає себе, для чого живе. Навіщо нам дають цей час? Чому відчуваємо? Чому говоримо, сміємося, плачемо? Для кого? Для чого? В якийсь момент всі питання з’являються, і дуже важко знайти відповіді.
Кажуть, що час – це вчитель, який, на жаль, вбиває своїх учнів…
Читати далі .....
Колір смайликів
Колір смайликів, колір тепла і радості. Напевно, ви вже здогадались, що сьогодні буде яскрава жовта галерея.
Жовтогарячий колір… Він дарує радість будь-де і будь-коли. Він є символом надії і тепла. Хтось може сказати, що жовтий – це колір розлуки. Можливо, але найперше він є забарвленням дружби і щастя.
Читати далі .....