Блог про красу світу навколо нас
Глянула на календар і згадала про подію, яка мала сьогодні відбутись.
8 вересня був запланований фестиваль веганів Calais Vegan у Франції. Його відмінили через протести чи погрози мисливців та фермерів. Ця новина ходила ще у серпні. Вегани атакують м'ясні магазини, фермери у відповідь не дають проводити фестивалі.
Чесно кажучи, в мене немає бажання з'ясовувати, хто правий, а хто винен. Але я задумалась про те,
Читати далі .....
Останні дні всі постять на цю тему жарти, поради, роздуми. Дехто жаліється, що не хоче до школи чи на роботу. Здається, що перше вересня - це не День знань, а день початку “осінньої печальки”, що провокує народження кількох десятків “диванних філософів” зі своїми нотаціями про освіту, несправедливість і цитатками на тему “ви не уявляєте, як важко прокидатись і йти на перший урок”...
Читати далі .....
Будь-яка інформація, яку ми бачимо, нас змінює. Питання в тому, наскільки ми готові до цих змін? І наскільки ці зміни є співзвучними
Читати далі .....
Це один з тих випадків, коли людина ділиться досвідом і впорядковує на папері думки, частина з яких давно відомі і зрозумілі. Цінність таких текстів у тому, що
Читати далі .....
Чорними буквами… На диво рівним почерком
Написані ці слова на папері…
Справді, дивно, але з кожним дотиком…
Чорнилом відкриваю таємні двері…
Писати віршами вже немає сенсу…
Бо
Знаєте, напевно, слова нічого не варті… Вони бувають навіть гіршими за мовчання… Я часто ставлю три крапки… Тому що нема про що говорити… Тому що про деякі речі краще мовчати… Тому що нема сенсу писати… Люди не прочитають… Вони і не почують… І тепер знову… Три крапки… І мовчання…
Читати далі .....
Я знов пишу для тебе білі вірші,
Розкриваючи іншим куточки душі.
Це тільки слова, а, може, щось більше.
Це фрази пусті, частково ритмічні.
Осінній дощ… Холодний і тихий вдаряється в підвіконня, стікає по склу… Сірі хмари тільки згущуються і важко висять над землею… Цікаво звідки вони прилетіли? Напевно, вони бачили набагато більше, ніж я, поки вітер заніс їх сюди… А дощ продовжує падати і здається ніколи не закінчиться…
Читати далі .....
Мені здається, я зникаю… Повільно розчиняюсь в натовпі… Інтернет… Соціальні мережі… Маски… Слова втрачають значення… Вчинки зникають… І все одно якось живеш… Зупинишся на секунду і назавжди зникнеш… Для всіх… І здається рано чи пізно тебе зупинять… Але
Читати далі .....
Брехня… Якою б вона не була, вона завжди приносить нещастя… Так кожного з нас вчать з дитинства. Часто ми чуємо, як люди, виправдовуючись, кажуть, що збрехали заради добра… Звичайно, це звучить дуже гарно, навіть здається чесним і величним.
Але ніхто не може знати точно, чи бреше йому людина чи ні… І далеко не всі вірять в те, що говорять інші, адже правду знає тільки одна
Читати далі .....