Макрозйомка сторінка 7

Категорія: Макрозйомка

Жаби

Часто, гуляючи біля ставків, боліт, озер, річок чи струмків, можна почути тихе ( а буває й голосне ) ритмічне кумкання жаб. Але це тільки в теплу пору. Куди ж зникають ці «красуні» взимку?

Виявляється, вони теж впадають у своєрідну сплячку, яку в науці називають анабіоз. Іншими словами, більшість жаб запливають на дно водойми і зариваються у мул чи залазять під камінь та залишаються там до кінця зими. Оскільки жаби не є теплокровними, то низька температура для них не проблема. Під час анабіозу їм не потрібна їжа, бо вони є нерухомі, і всі процеси в організмі дуже сповільнюються. У воді є незначна кількість кисню, яку жаби «вдихають» за допомогою шкіри, але його достатньо, щоб перезимувати. Коли стає тепліше, вода розмерзається і жаби знову ведуть звичайний спосіб життя аж до наступної зими.

P.S: Хоча красунями їх не назвеш, я все одно влаштувала жабам невеличку фотосесію... бугага))))))))))))

P.S2: Підглядав за "холоднокровною любов'ю" пан Jorgen... бУгАгА)))))))))

Читати далі .....

Просто життя…

Живеш? Живи…
Ідеш? Іди…
Розійшлись наші дороги.
Не стій. Тікай…
Нема у серці вже тривоги.
Шукала сенс в пустих словах,
Коли нас було тільки двоє.
І зник вогонь в моїх очах –
Вогонь безмежної любові.
Я знов одна, я знову вільна,
Щаслива, трошки божевільна.
Я можу знов без тебе жити,
Хоч ти навчив мене любити…

Читати далі .....

Вітаміни

Взимку нам необхідно більше вітамінів – всі про це знають, але не кожен розуміє для чого. Насамперед, вони потрібні для обміну речовин в організмі. Хтось зразу подумає про таблетки ( аскорбінка 🙂 ), та вітаміни можна знайти не тільки в аптеці, але й у природі…

Природні вітаміни ( фрукти, овочі… ) смачніші і краще засвоюються. Згадайте останні тижні літа. Коли в садах вже достиг врожай, і вранці можна просто зірвати та з’їсти яблуко чи грушку. Це називається «корисно і смачно».

На мою думку, фрукти – це найгарніші, найсмачніші, найкорисніші вітаміни 😉

Читати далі .....

Бісер

Ранок… До Нового року залишилося кілька днів, отже треба прибирати квартиру. Я ніколи не любила прибирання, але нікуди не втечеш. Я почала розгрібати всі свої шпильки, прикраси і т. д. «Цікаво, як тут може бути такий бардак?» – думала я, стараючись розпутати ланцюжок і шнурівку від кросівок, яка не знати як сюди попала. З часом мене перестали дивувати такі неймовірні комбінації, бо у моїй тумбочці ще не таке знайдеш …

Раптом я витягнула кілька браслетів. Кожен був здобрений з іншого матеріалу: з ракушок, каменів, звичайних пластмасових кульок, бісеру… Я пам’ятала кожен і звідки він у мене. Можливо, тому що майже всі вони були подарунками, а подарунки – річ приємна.

Мій погляд зупинився на тоненькому браслеті з бісеру. Він був у мене давно ( приблизно з третього класу ) і дуже мені подобався, тому я вирішила навчитись робити подібні прикраси і записалася на гурток, куди ходила три роки…

Ось так я згадала багато моментів свого життя. Пізніше знайшла коробку з бісером, розклала прикраси на столі. Вони були такі кольорові і веселі, а за вікном був похмурий день і лежав білий матовий сніг. Я уявила, як буде виглядати блискучий різнобарвний бісер на фоні цього снігу (think) ???

За кілька хвилин я поклала в сумку деякі яскраві роботи, фотоапарат і пішла гуляти рідним Сиховом у пошуках ялинки, присипаної снігом, на якій можна провести «фотосесію». Пошуки завершилися успішно, і я повернулась додому замерзла але щаслива, бо подихала свіжим повітрям і, здається, нафоткала ще одну галерею  !!!

P.S: Можливо, в прибиранні є свої позитиви? З НАСТУПАЮЧИМ НОВИМ РОКОМ!!!

Читати далі .....

Гриби

Горді білі гриби, замасковані чорні, крихкі стернюки-парасольки, яскраві сироїжки, стрункі маленькі опеньки, червоні мухомори, бліді поганки… Перерахувати всі гриби неможливо. Багатьом подобається ходити по гриби, але не всі знають, де їх шукати, які їстівні, а які отруйні, як їх правильно збирати ї готувати… В наш час дізнатися про це все не проблема, адже є Інтернет, енциклопедії та ін., звідки можна взяти потрібну інформацію. Але теорія ніколи не зможе замінити практику, тому щоб навчитися збирати гриби, потрібно ходити по них до лісу.

Можливо, хтось вважає, що це даремна трата часу і набагато легше піти на базар і купити грибочків. Та справжні грибники знають, яку радість приносить кожна знахідка, особливо, коли, після довгої лісової прогулянки, вертаєшся додому змучений і сонний, але, дивлячись на повний кошик грибів, стаєш по-справжньому задоволений собою.

Приходить зима… Сидиш на кухні, дивишся, як за вікном повільно кружляють білі сніжинки і жуєш мариновані грибочки, згадуючи щедру осінь…

Ця галерея – подарунок моєму хресному Роману, який ніколи не пропускає нагоди піти по гриби. ВІТАЮ З ДНЕМ АНГЕЛА!!!

Читати далі .....

Не забудь…

Одна година… хвилина… секунда… мить… У будь-який час може статися щось особливе, те, що неможливо забути. Це може бути краєвид, квітка, вода, вогонь, вітер, навіть пісня, але найголовніше, щоб це запам’яталось, можливо, назавжди…

Здається, неприємне легше запам’ятати і через це з’являються погані думки. Але якщо вміти бачити хороше в кожній дрібничці, тоді завжди буде місце приємним спогадам, а сміх і радість продовжують життя.

Незважаючи на все, кожен спогад, добрий чи поганий, є частиною кожного з нас. Не треба старатися втекти від свого минулого і від себе. Згадай те, що було, усміхнись і йди вперед. Головне, не забудь радіти життю…

Читати далі .....

Квітковий вернісаж

Квіти – чарівні, фантастичні, особливі. Щороку вони все більше дивують нас різноманітністю та неповторністю кольорів.

Маленька польова квіточка, пишна колюча троянда, високий гордий гладіолус, чарівна квітуча лілія, поважний яскравий дурман… Перелічувати квіти можна до безконечності, адже вони ніколи не повторяться двічі. Часто людей порівнюють з квітами, бо вони теж ростуть і з кожним роком змінюються. Сорт може бути той самий, але цвіт буде вже інший…

Тож запрошую Вас на маленький квітковий вернісаж!!!

Читати далі .....

Квіти зблизька

Квіти… У квітниках, у магазинах, у полі… Їх ми бачимо дуже часто і завжди милуємося їхньою красою, кольорами і ароматами. Інколи стараємось побачити кожну дрібничку, але так близько і чітко, як через об’єктив фотоапарата, це неможливо, особливо, коли це маленькі та ніжні польові квіточки…

Читати далі .....

Вода – це життя

Кажуть, що вода – це життя. І справді, що б робили люди, тварини, рослини та інші живі організми без води? Уявили…

На жаль, не всі цінують воду і помічають її красу. Так, саме красу, адже вода не тільки корисна, але й дуже-дуже гарна. Якщо літнього ранку, коли сонце тільки-но прокинулось, придивитися до крапель роси, можна побачити, як в одній краплині переливаються сотні відтінків і, здається, в ній бачиш віддзеркалення цілого світу…

Або після проливного дощу виходиш на вулицю, і навколо тебе в тяжких дощових краплинах відбиваються теплі сонячні промінчики…

У такі моменти справді відчуваєш, що життя прекрасне і хочеться радіти. А для цього потрібно так мало і водночас так багато. Треба просто вміти відчувати природу… Люди, яким це вдається, по-справжньому щасливі…

Читати далі .....

Літо-літечко

Яскраве, сонячне, барвисте, квітуче, тепле і, звичайно, красиве літо... Холодна ранкова роса, ніжний сонячний промінь, теплий літній дощ, чисте блакитне небо... це неможливо описати словами, це треба просто побачити і відчути.

Приємно слухати співи пташок та спостерігати за маленькими ластів*ятками, які тільки вчаться літати і, звісно, яке ж літо без надокучливих комариків 😉 Приємного відпочинку (без комарів)!!!

Читати далі .....