Життя дається тільки раз

Життя… Воно дається тільки раз… Але навіщо? Напевно, кожен рано чи пізно питає себе, для чого живе. Навіщо нам дають цей час? Чому відчуваємо? Чому говоримо, сміємося, плачемо? Для кого? Для чого? В якийсь момент всі питання з’являються, і дуже важко знайти відповіді.

Кажуть, що час – це вчитель, який, на жаль, вбиває своїх учнів… Читати далі... "Життя дається тільки раз"

11:11:11 година 11.11.11 числа…

Про цей момент говорять вже дуже довго і багато… і сьогодні він настав. Багато хто вірить, що якщо загадати бажання, воно збудеться, бо це особлива дата.

Особлива? Хіба що набором цифр і не більше… Так, це цікавий момент, який більше не повториться, але чи варто довіряти випадку, чи варто довіряти цифрам мрію і думки? Звичайно, це все просто жарт, але… мало загадати бажання і сидіти чекати, поки воно збудеться…

Найзаповітніші бажання існують, щоб людина йшла вперед, змінювала щось у своєму житті, намагалася досягти успіху, протриматися до кінця і… залишитися собою… Якщо просто чекати, то мрія назавжди залишиться мрією і з часом зникне в минулому… Але не кожен має силу здійснити бажання, і тим більше цінувати його і надалі. Це, ніби ти хочеш якусь річ, а коли отримуєш, то вона стає непотрібною. Бо вона вже стала минулим, бо вже не треба за неї боротись, бо ти втрачаєш інтерес. А потім з’явиться ще якесь бажання…

Ось такі вони… мрії… Непостійні, часто непотрібні і фальшиві, з часом змінюються, і завжди ведуть вперед…!

І неважливо, який рік, який місяць, який день, яка година, яка секунда… Важливо те, що в тебе є мрія… і їй треба трошки допомогти, щоб вона здійснилася. І весь світ буде допомагати, якщо вона справжня, щира, потрібна, вічна…

Реальна тільки музика

Ніч… Важкі краплі дощу стікають по холодному склу, відбиваються від підвіконня, повторюючи ритм давно забутої мелодії… Але я не чула її, бо mp3-плеєр, включений на повну гучність, перебивав все навколо, навіть власні думки, чого я і хотіла… Не хотілось ні про що думати, згадувати, мріяти. Треба інколи відпочити від світу, але з часом думки все-таки полились довгим беззмістовним потоком…

О, почалась інша пісня… Вже веселіша… Навіть настрій змінився, здається, хмари вже не такі важкі і темні…

Як все-таки настрій залежить від того, що робиться навколо. Навіть музика може змінити погляд на одну і ту ж ситуацію… Знову сумна довга мелодія… Але мені вона дуже подобається. Здається, що крізь сум старається пробитись якесь піднесення, тепло, надія, що все зміниться на краще… А у веселій пісні часто можна відчути тонку іронію…

Набагато більше хочеться слухати музику, яка відтворює почуття і емоції кожного дня, бо тоді відчуваєш настрій людини, що писала її… Така музика щира, в ній можна знайти себе, зрозуміти власні думки і вчинки, просто забути про світ і слухати тільки мову нот і душі… Деколи буває, знайдеш пісню і можеш слухати її цілий день… Щось робиш, а вона навіть не заважає… Така пісня справжня, вона придумана людиною, яка просто хотіла передати свої почуття іншим…

Якщо задуматись, то люди найчастіше розказують про всі переживання у віршах і піснях, навіть не у довгих промовах чи творах… Пісня – це сповідь душі, справжньої, щирої, загадкової душі кожної людини… Через це мені часто здається, що реальна тільки музика, бо в ній завжди можна знайти частину життя інших…

Квіти

Природа завжди дивує нас красою і чарівністю… Одна з найпрекрасніших її загадок – квітка. Квіти завжди зачаровують, дарують гарний настрій і чудовий аромат… Щоб описати їхню різноманітність і вроду не вистачає слів, тому давайте просто подивимось!

Моя остання квіткова галерея в цьому місяці:

Хвилина щастя

Теплий сонячний промінчик… Побачивши його, зразу відчуваєш, як сльозяться очі, а на лиці все одно радісна усмішка. А літо вже давно закінчилось, і щире гаряче сонце покидає нас, на зміну йому приходить жовтогаряча, але холодна осінь.

Та поки що осінь не повністю освоїлась, і вся природа насолоджується останніми променями…

Зима… Весна… Літо… Осінь…

Останні галереї були про літо, осінь, весну… Але я забула про зиму! Якщо чесно, зима не така вже і холодна пора року, вона зігріває своїм святковим настроєм і позитивними емоціями. Хто ж в дитинстві не грав у сніжки і не чекав на Миколая? Зима – пора здійснення найзаповітніших мрій!

Але не будемо забувати про інші пори року. Зима… Весна… Літо… Осінь… Вони завжди будуть ходити по колу, що б не сталося.

Хочу весни!

Черговий день минув, як завжди… А хочеться чогось нового, нових вражень і почуттів… Весна – найкращий час для розваг. Не знаю чому, але з кожною весною з’являються нові пригоди та емоції… Можливо, тому що світ пробуджується, а ми разом з ним.

А сонце! Весняне сонце ще не таке пекуче, як влітку і не таке сумне, як восени… Воно з першими променями заряджає на весь день, а з останніми забирає останні сили. Хочеться жити там, де вічна весна, де завжди цвітуть квіти, де завжди нові враження, де сонце світить чистими ніжними променями… У попередній галереї я написала, що у серці завжди має бути літо, тоді нехай весна буде цвісти в душі, а її тепло відбиватися в очах…

Що ж, пригадаймо, якою була ВЕСНА 2011…

Комахи і павуки

Влітку усе земне живе радіє відпочинку, яскравому сонячному промінчику чи теплому дощикові. Найдрібніші жителі садів, городів, лугів чи скошених газонів – комахи й павуки - теж трохи відпочивають.

Відпочивають??? Ні… Так тільки здається на перший погляд: павук суворо сидить на своїй павутині, мухи хором дзижчать, бджоли повільно літають садом…

Але якщо довго спостерігати за ними, можна побачити, як павук жадно накидається на чергову жертву-муху, бджоли невтомно збирають мед, мухи шукають їжу, намагаючись вижити в непередбачуваному і великому світі.

Павуки і комахи

Вилазять, вилазять, вилазять… Ще сонце добре не пригріло, а комашки і павучки тут, як тут. Проходиш повз квітучі дерева і чути звуки крил бджіл і різних жуків. А павутини скільки! Муха спокійно не пролетить! Павуки ж хитрі, тільки й чекають на здобич. Одного разу бачила, як павук своєю павутиною скріпив пелюстки квітки так, щоб вона була майже закрита, а сам заліз туди і чекав, коли муха попадеться у велику липку павутину.

Але найбільше роботи весною у бджіл. Літають, дзижчать своїми крилами навколо білосніжних дерев. Інколи неподалік хрущ пролетить, метелик закружляє, муха просвистить (і в павутину… БУГАГА). Ой, а мурахи як на весною тішаться! Все лазять, будуючи мурашники, і попробуй зачепи, кусаються зразу.

ПРИЙШЛА ВЕСНА!

2009-2018 Світ фотографій Блог про красу світу навколо нас


Up ↑