Ми їх любимо!
Зубасті, пухнасті, великі, маленькі, смішні, веселі, кумедні, страшні, небезпечні… Це все про наших друзів-звіряток. Звичайно, не всі вони маленькі і добрі, є й такі, що можуть загризти. Але зараз мова не про хижаків, а про ручних пухнастих друзів, яких ми бачимо майже щодня.
Про них складають казки, легенди, згадують в деяких народних піснях. Напевно, це пов’язано з тим, що в давні часи люди поважали, навіть поклонялися нашим меншим друзям. Наприклад, священними тваринами в Єгипті є кішки, в Індії – корови, в Римі – вовки та собаки… Вони і справді заслуговують на це, адже завжди залишаються нашими вірними друзями!
P.S: За дві перші фотографії гламурних вгодованих котів велика подяка панові Оресту!
Добрий вечір шановне панство!!!! З Вашого дозволу я як завжди прокоментую троха.
Тваринки – це добре, але нормальні. Не так що завів і вони тобі за два дня набриднуть.
Поїхали по фотках:
1. Коти є коти. Толку з них мало, тільки вміють лежати і їсти. До плюсів би відніс гріти вміють. Ага, ще мявкають вони як здурілі.
2. Кінь. ООООО ото тварина. І покатати може і з толком використати можна. Дівчата полюбляють кататися на них. 🙂 Так по секрету скажу.
3. Пси. Оххохохохх. Пес є пес. Справжній господар.
4. Білка. Та тут нема шо навіть говорити. Я колись малим в них горіхи кидав. 🙂
5. Цап. З нього толку ніякого. От коза – це вже краще, хоч молоко дає. До речі досить хороше.
6. Жаль хомяків не має. Ото ще ті чорти. Як випустиш на хату, то нариють вам. Краще не згадувати.
Чекаю ще тваринок на фото. Хотів би побачити якихось свинок або ж носорогів.
Дякую за увагу!!!!
Блін, жабу забув. Ква ква. ))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))
А ще бузьки є. Вони кажуть “курли, курли”…
Бузьку бузьку принеси мені Маруську, а Миколу нє бо він ся б’є. 😀
тваринки класні, а особливо Барсик і Чіпа:)
Я теж їх ду-уже люблю 😉