В житті набагато краща графіка…

Вечір. Сонце вже зайшло… Але в пам’яті ще залишається світло останнього променя. Закінчився ще один день. Він був таким самим як усі інші. І більшу його частину сидиш перед холодним монітором, не звертаючи уваги на те, що за вікном, на яскраве сонце, на безмежне небо, не звертаючи уваги на те, що вже весна… Черговий раз заплутуєшся в світовій павутині, намагаючись втекти від реальності. Сидиш ось так перед комп’ютером і переконуєш себе, що все ще встигнеш, що просто тут є щось цікаве, потрібне, та водночас розумієш, що від вчора нічого не змінилося і ти не маєш чим зайнятися. Але далі продовжуєш друкувати фрази, які давно втратили значення як для тебе, так і для інших. Просто так набагато легше: ніяких емоцій і почуттів…

А зараз сиджу, дивлюсь на нічне небо, таке темне і чарівне… В житті ж набагато краща графіка, але не всі це розуміють. Здається, що я сама іноді забуваю про це… І цей останній промінь, такий яскравий, що спалахнув червоним полум’ям далеко за обрієм – промінь надії. Завтра буде ще один день. Хочеться, щоб він відрізнявся від попередніх. Хочеться побачити не тільки останній промінь, але й тепле яскраве сонце, яке дарує радість, і яке ми проміняли на монітори, такі порожні та бездумні…

Весна у ботанічному саду

Вчора був день відкритих дверей у Львівському ботанічному саду. Хоча я була там уже вдруге, та сад знову зачарував своєю величчю та красою. Зайшовши туди, бачиш, як все цвіте, радіє, і мимохіть починаєш забувати про зиму, холод, мороз… А завдяки сонячній погоді, сад виглядав ще чарівніше. Час від часу сонце заходило за хмари, і все навколо ставало не таким радісним, але все одно залишалось чарівним і загадковим.

Вражає також велика кількість різноманітних квітів, зокрема гіацинтів, тюльпанів і рододендронів, які зараз цвітуть.

Весна – пісня природи…

Недавно на сонці ще виблискував білосніжний сніг, а сьогодні – перший день весни…

Здається, нічого не змінилося за одну ніч з 28 лютого на 1 березня, але тільки думка про те, що прийшла весна піднімає настрій, і все навколо змінюється. І хай на землі ще досі сніг, але промені сонця стали яскравішими, і в холодному повітрі пахне радістю. Навіть каркання ворон здається веселішим. І коли йдеш зранку, дивишся на сніг, мороз обпікає обличчя, а в душі все одно тепло, тепло, тепло… весняно…

Весна – ніжна мелодія, яка закликає світ пробудитись із зимового сну.

Літо-літечко

Яскраве, сонячне, барвисте, квітуче, тепле і, звичайно, красиве літо... Холодна ранкова роса, ніжний сонячний промінь, теплий літній дощ, чисте блакитне небо... це неможливо описати словами, це треба просто побачити і відчути.

Приємно слухати співи пташок та спостерігати за маленькими ластів*ятками, які тільки вчаться літати і, звісно, яке ж літо без надокучливих комариків 😉 Приємного відпочинку (без комарів)!!!

Весняні квіти

Весна завжди приносить якісь нові враження, відчуття, емоції. Природа вражає своєю неповторністю, красою. Вершиною досконалості весни є квіти. Їх неможливо описати словами, на них хочеться дивитися...

Львівський ботанічний сад

Ідея створення ботанічного саду у Львові була ще за часів Австрійської імперії. Ще в 1784 році це намагалися зробити ченці одного з львівських монастирів. Протягом ХІХ століття у нашому місті на невеликий період створювалися приватні ботанічні сади заможними міщанами.

Сучасний ботанічний сад у Львові що на вулиці Черемшини було закладено керівництвом Львівського університету в 1911 році шляхом купівлі земельної ділянки площею 4,5 га у багатого землевласника, який займався декоративним садівництвом. У ХХ столітті площа цього саду зросла до 16,5 га. Тепер це одна з найкрасивіших місцин Львова, де зібрано багату колекцію світової флори.

2009-2018 Світ фотографій Блог про красу світу навколо нас


Up ↑