Небо

Небо… Всесвіт… Безкінечність… І… ніяких думок…

Небо завжди манить своєю величчю і безмежністю… Теплого літнього дня так приємно дивитися, як повільні хмари пересуваються небесними просторами… Їм нічого не заважає, а вітер жене їх кудись далеко-далеко, туди, де нема ні печалі, ні радості, ні думок… тільки недосяжні мрії…

І ось хмари стають золотистого чи рожевого відтінку, і жовтогаряче сонце забирає їхнє тепло і ніжність, щоб подарувати новий день тим, хто зараз на іншому кінці Землі…