Ніколи

Знаєте, напевно, слова нічого не варті… Вони бувають навіть гіршими за мовчання… Я часто ставлю три крапки… Тому що нема про що говорити… Тому що про деякі речі краще мовчати… Тому що нема сенсу писати… Люди не прочитають… Вони і не почують…  І тепер знову… Три крапки… І мовчання… Читати далі... "Ніколи"

Почати спочатку

Весна… Природа пробуджується від довгого сну… Вона знову має шанс показати свою красу , свою неповторність, свою непередбачуваність… Кожної весни природа розцвітає з новою силою. З кожним днем сонце пробуджує світ своїми променями і тікає далеко на захід, щоб завтра знов здивувати теплом.

А чи має людина шанс почати все спочатку? Читати далі... "Почати спочатку"

Класика і сучасність

Музика. Комусь здається, що це просто набір нот… Але це щось набагато більше… Це щось величне, дивне, непередбачуване, загадкове… Напевно, кожен чув прізвища Бах, Моцарт, Бетховен, але далеко не всі чули їхні твори. Можливо, тому, що вони жили давно і таку музику нецікаво слухати? Старші люди скажуть: «Як можна таке говорити? Це ж класика!», але ми часто не звертаємо на це уваги… Бо класика, в нашому розумінні, це щось застаріле і нудне, щось не варте уваги.

Чесно кажучи, якийсь час я теж так думала, Читати далі... "Класика і сучасність"

Безмежність таємниць світу

І знову темна ніч підкралася своїми тихими кроками. Сонце зникло за обрієм, загасивши минулий день. Місяць час від часу ховається за хмарами, вулиці освітлені тьмяним світлом ліхтарів, дрібні краплі дощу вдаряються об шибку і тікають донизу повільними тонкими потоками. Здається, що в цих міських сутінках, в нічній тишині, в чорній безмежності неба заховані якісь таємниці. Читати далі... "Безмежність таємниць світу"

Тюльпани

Весна… Все розцвітає і радіє. Тюльпан – весняний пан, який вражає своїми барвами, стрункістю, красою. І, звичайно, про нього не могли не згадати в стародавньому фольклорі. Шукаючи історії про тюльпан, я прочитала багато розповідей, казок, легенд. Але найбільше мені сподобалась ця…

Колись давно люди вірили в те, що в пуп’янку жовтого тюльпана є неймовірна сила, яка принесе щастя тому, хто його відкриє. Але, що б не робили люди, квітка не відкривалася.

Одного разу мама з сином йшли полем. Хлопчик побачив гарну квітку і підбіг до неї. Побачивши яскраві пелюстки, він усміхнувся. У відповідь на дитячу усмішку, тюльпан розпустився. Отже, щирий сміх зробив те, що не могла зробити будь-яка інша сила.

З цього часу тюльпани дарують і на свята і просто так, щоб людина була щасливою.

Ці тюльпани виросли завдяки праці, терпінню і турботі моєї бабусі Орисі. Хочу подарувати їх вам. Будьте завжди щасливими!

В житті набагато краща графіка…

Вечір. Сонце вже зайшло… Але в пам’яті ще залишається світло останнього променя. Закінчився ще один день. Він був таким самим як усі інші. І більшу його частину сидиш перед холодним монітором, не звертаючи уваги на те, що за вікном, на яскраве сонце, на безмежне небо, не звертаючи уваги на те, що вже весна… Черговий раз заплутуєшся в світовій павутині, намагаючись втекти від реальності. Сидиш ось так перед комп’ютером і переконуєш себе, що все ще встигнеш, що просто тут є щось цікаве, потрібне, та водночас розумієш, що від вчора нічого не змінилося і ти не маєш чим зайнятися. Але далі продовжуєш друкувати фрази, які давно втратили значення як для тебе, так і для інших. Просто так набагато легше: ніяких емоцій і почуттів…

А зараз сиджу, дивлюсь на нічне небо, таке темне і чарівне… В житті ж набагато краща графіка, але не всі це розуміють. Здається, що я сама іноді забуваю про це… І цей останній промінь, такий яскравий, що спалахнув червоним полум’ям далеко за обрієм – промінь надії. Завтра буде ще один день. Хочеться, щоб він відрізнявся від попередніх. Хочеться побачити не тільки останній промінь, але й тепле яскраве сонце, яке дарує радість, і яке ми проміняли на монітори, такі порожні та бездумні…

Весна у ботанічному саду

Вчора був день відкритих дверей у Львівському ботанічному саду. Хоча я була там уже вдруге, та сад знову зачарував своєю величчю та красою. Зайшовши туди, бачиш, як все цвіте, радіє, і мимохіть починаєш забувати про зиму, холод, мороз… А завдяки сонячній погоді, сад виглядав ще чарівніше. Час від часу сонце заходило за хмари, і все навколо ставало не таким радісним, але все одно залишалось чарівним і загадковим.

Вражає також велика кількість різноманітних квітів, зокрема гіацинтів, тюльпанів і рододендронів, які зараз цвітуть.

Весняні квіти

Весна завжди приносить якісь нові враження, відчуття, емоції. Природа вражає своєю неповторністю, красою. Вершиною досконалості весни є квіти. Їх неможливо описати словами, на них хочеться дивитися...

Львівський ботанічний сад

Ідея створення ботанічного саду у Львові була ще за часів Австрійської імперії. Ще в 1784 році це намагалися зробити ченці одного з львівських монастирів. Протягом ХІХ століття у нашому місті на невеликий період створювалися приватні ботанічні сади заможними міщанами.

Сучасний ботанічний сад у Львові що на вулиці Черемшини було закладено керівництвом Львівського університету в 1911 році шляхом купівлі земельної ділянки площею 4,5 га у багатого землевласника, який займався декоративним садівництвом. У ХХ столітті площа цього саду зросла до 16,5 га. Тепер це одна з найкрасивіших місцин Львова, де зібрано багату колекцію світової флори.

2009-2018 Світ фотографій Блог про красу світу навколо нас


Up ↑