Літній настрій

Ще недавно за вікном світило ясне сонце, здавалося, що все палає від його гарячих променів, а зараз жовтіє листя, і відчувається осіння прохолода… А так хочеться назад – в літо!!! Купатися в променях сонця, радіти кожному новому дню, гуляти допізна…

Так приємно теплим літнім днем просто лягти в ніжну зелену траву і дивитися, як пливуть хмари, як вітер ганяє їх по безмежних просторах, заставляючи час від часу закривати палаюче сонце. Приємно, коли раптово починається рясний теплий дощ і каплі падають на землю, щоб хоч трошки охолодити її… А потім крізь хмари пробиваються промінчики і знов дарують тепло і радість… Коли в жаркий день йдеш на річку, де швидка холодна вода змиває всі думки і залишається тільки свіжість… Коли, вийшовши на берег, можна годинами дивитись, як нестримна течія виблискує на сонці і тікає кудись до безмежного моря… Коли кожного ранку зустрічаєш перші промені, в яких ніжиться ранкова роса… Коли відчуваєш п’янкий аромат лілій та дурманів, а в густій траві де-не-де видно дрібні ромашки… Тоді розумієш, що літо – це життя! Життя для тих людей, які вміють щиро усміхатися і радіти…

Хоча надворі вже осінь, я всім хочу побажати літнього настрою. І що б не сталося, нехай літо завжди буде у вашому серці!

Квіти

Квіти… Найкращі друзі дівчат після діамантів і кредитної картки… Їх можна побачити всюди: у квітниках, садах, магазинах, на підвіконні, у вазах і навіть у полі. У світі є мільйони сортів наших яскравих друзів, які причаровують своїми кольорами та ароматами.

Мені здається, що люди дуже схожі на квіти: кольором характеру, міцністю, витривалістю, слабкістю, красою… деякі тихі і ніжні ромашки, а інші горді пишні троянди… Цей перелік безкінечний, адже немає двох однакових людей і двох однакових квіток…

Макрозйомка

Маленькі квіточки, прудкі комахи, дрібні листочки… Часто хочеться роздивитися світ уважніше, побачити речі, які не видно неозброєним оком. Звичайно, можна зупинятися зі збільшувальним склом біля кожної квітки і ретельно вивчати кожну пелюсточку чи годинами спостерігати за роботою бджіл і мурашок… Але світ зблизька можна побачити ще й на фотографіях… Мене завжди заворожували фото, на яких можна побачити збільшено малесенькі речі, тому сама часто пробую працювати в цьому жанрі. Ось що вийшло цього разу…

Іриси

Іриси… Їх часто можна побачити в квітниках, для яких вони стають чудовою окрасою… «Ірис» з грецької означає «веселка», а названий він так на честь давньогрецької богині Іриди. Ці квіти часто використовували на гербах країн, в народному живописі, зображення з цими квітами можна було побачити на українських вишивках…

Зараз налічують понад 80 тисяч сортів цих квітів, і всі вони неповторні. Мабуть, всі ці відтінки справді можуть створити веселку, якою сходила на землю Ірида…

Лілії

На південному заході від столиці Франції Парижа розташоване малесеньке поселення Ліль. Багато хто вважає, що квітка лілія з’явилася саме в цій чудовій природою місцевості. Існує більше ста видів лілій. Ця квітка зображена на гербах багатьох шляхетських родів Європи, у тому числі на геральдичних відзнаках королівського роду Бурбонів.

...А ще мені згадується романтична пісня у виконанні благородного Атоса з кінофільму «Три мушкетери» за твором Александра Дюма. Для мене історія цього героя завжди була і залишається найцікавішою…

В житті набагато краща графіка…

Вечір. Сонце вже зайшло… Але в пам’яті ще залишається світло останнього променя. Закінчився ще один день. Він був таким самим як усі інші. І більшу його частину сидиш перед холодним монітором, не звертаючи уваги на те, що за вікном, на яскраве сонце, на безмежне небо, не звертаючи уваги на те, що вже весна… Черговий раз заплутуєшся в світовій павутині, намагаючись втекти від реальності. Сидиш ось так перед комп’ютером і переконуєш себе, що все ще встигнеш, що просто тут є щось цікаве, потрібне, та водночас розумієш, що від вчора нічого не змінилося і ти не маєш чим зайнятися. Але далі продовжуєш друкувати фрази, які давно втратили значення як для тебе, так і для інших. Просто так набагато легше: ніяких емоцій і почуттів…

А зараз сиджу, дивлюсь на нічне небо, таке темне і чарівне… В житті ж набагато краща графіка, але не всі це розуміють. Здається, що я сама іноді забуваю про це… І цей останній промінь, такий яскравий, що спалахнув червоним полум’ям далеко за обрієм – промінь надії. Завтра буде ще один день. Хочеться, щоб він відрізнявся від попередніх. Хочеться побачити не тільки останній промінь, але й тепле яскраве сонце, яке дарує радість, і яке ми проміняли на монітори, такі порожні та бездумні…

Перші квіти

Весна… З-під землі з’являються перші паростки, і розцвітають перші квіти. Хоча цього року весна холодна, природа все одно повільно, але впевнено пробуджується. Найпершими розцвіли маленькі крокуси і нарциси, а інші квіти ще чекають тепла і сонця.

Хочеться літа

Вибачте автора за довгу відсутність, тепер буду виправлятись… В школі завал, цілими днями вчуся-мучуся, але вже почались весняні канікули, тому можна попрацювати на блозі 😉

Березень… В душі весна, але за вікном все ще холодно… і дуже хочеться літа. Так завжди: восени чекаєш на зиму, взимку мрієш про весну, а весною вже не витримуєш і рахуєш скільки днів до літа залишилося… І тільки влітку, коли страшно дивитися на календар, час летить дуже швидко, і настає осінь – ворог школярів.

От і зараз всі чекають літа… Теплого, сонячного, веселого, яскравого!

Весна – пісня природи…

Недавно на сонці ще виблискував білосніжний сніг, а сьогодні – перший день весни…

Здається, нічого не змінилося за одну ніч з 28 лютого на 1 березня, але тільки думка про те, що прийшла весна піднімає настрій, і все навколо змінюється. І хай на землі ще досі сніг, але промені сонця стали яскравішими, і в холодному повітрі пахне радістю. Навіть каркання ворон здається веселішим. І коли йдеш зранку, дивишся на сніг, мороз обпікає обличчя, а в душі все одно тепло, тепло, тепло… весняно…

Весна – ніжна мелодія, яка закликає світ пробудитись із зимового сну.

2009-2018 Світ фотографій Блог про красу світу навколо нас


Up ↑