Категорія: Різне

Сльози – не проста вода

«Сльози – це проста вода», – Сказала дівчинка одна І йшла вперед – не оберталась, І все минуле забувалось. Забувалося?

Всі винахідники літаків чи ракет намагалися полетіти в небо. Але чому намагалися, в них це вийшло, хоч для досягнення мети

Дивлюся, як сонце заходить, Як ніч тихим кроком іде. Вона кожен промінь знаходить І кожен у сонця краде.

Черговий раз, заплутавшись у світовій павутині Інтернету, я знайшла багато віршиків, лічилок та пісень про птахів. І, мені здається, що

Живеш? Живи… Ідеш? Іди… Розійшлись наші дороги. Не стій. Тікай… Нема у серці вже тривоги. Шукала сенс в пустих словах,

Зима… З неба тихо падають білосніжні зірки, вкриваючи землю казковим килимом. Зима… В цьому слові кожен відчуває прихід канікул, свят,

Ранок… До Нового року залишилося кілька днів, отже треба прибирати квартиру. Я ніколи не любила прибирання, але нікуди не втечеш.

Вечір. У маленькому містечку розважалась сильна гроза – жорстока гра природи. Було моторошно, страшно, сумно… Але не всі переймалися негодою.

Зубасті, пухнасті, великі, маленькі, смішні, веселі, кумедні, страшні, небезпечні… Це все про наших друзів-звіряток. Звичайно, не всі вони маленькі і

Одна година… хвилина… секунда… мить… У будь-який час може статися щось особливе, те, що неможливо забути. Це може бути краєвид,