Блог про красу світу навколо нас
Колір смайликів, колір тепла і радості. Напевно, ви вже здогадались, що сьогодні буде яскрава жовта галерея.
Жовтогарячий колір… Він дарує радість будь-де і будь-коли. Він є символом надії і тепла. Хтось може сказати, що жовтий – це колір розлуки. Можливо, але найперше він є забарвленням дружби і щастя.
Читати далі .....
І знову темна ніч підкралася своїми тихими кроками. Сонце зникло за обрієм, загасивши минулий день. Місяць час від часу ховається за хмарами, вулиці освітлені тьмяним світлом ліхтарів, дрібні краплі дощу вдаряються об шибку і тікають донизу повільними тонкими потоками. Здається, що в цих міських сутінках, в нічній тишині, в чорній безмежності неба заховані якісь таємниці.
Читати далі .....Ніч… Важкі краплі дощу стікають по холодному склу, відбиваються від підвіконня, повторюючи ритм давно забутої мелодії… Але я не чула її, бо mp3-плеєр, включений на повну гучність, перебивав все навколо, навіть власні думки, чого я і хотіла… Не хотілось ні про що думати, згадувати, мріяти. Треба інколи відпочити від світу, але з часом думки все-таки полились довгим беззмістовним потоком…
О, почалась інша пісня… Вже веселіша… Навіть настрій змінився, здається, хмари вже не такі важкі і темні…
Як все-таки настрій залежить від того, що робиться навколо. Навіть музика може змінити погляд на одну і ту ж ситуацію… Знову сумна довга мелодія… Але мені вона дуже подобається. Здається, що крізь сум старається пробитись якесь піднесення, тепло, надія, що все зміниться на краще… А у веселій пісні часто можна відчути тонку іронію…
Набагато більше хочеться слухати музику, яка відтворює почуття і емоції кожного дня, бо тоді відчуваєш настрій людини, що писала її… Така музика щира, в ній можна знайти себе, зрозуміти власні думки і вчинки, просто забути про світ і слухати тільки мову нот і душі… Деколи буває, знайдеш пісню і можеш слухати її цілий день… Щось робиш, а вона навіть не заважає… Така пісня справжня, вона придумана людиною, яка просто хотіла передати свої почуття іншим…
Якщо задуматись, то люди найчастіше розказують про всі переживання у віршах і піснях, навіть не у довгих промовах чи творах… Пісня – це сповідь душі, справжньої, щирої, загадкової душі кожної людини… Через це мені часто здається, що реальна тільки музика, бо в ній завжди можна знайти частину життя інших…
Природа завжди дивує нас красою і чарівністю… Одна з найпрекрасніших її загадок – квітка. Квіти завжди зачаровують, дарують гарний настрій і чудовий аромат… Щоб описати їхню різноманітність і вроду не вистачає слів, тому давайте просто подивимось!
Моя остання квіткова галерея в цьому місяці:
Черговий день минув, як завжди… А хочеться чогось нового, нових вражень і почуттів… Весна – найкращий час для розваг. Не знаю чому, але з кожною весною з’являються нові пригоди та емоції… Можливо, тому що світ пробуджується, а ми разом з ним.
А сонце! Весняне сонце ще не таке пекуче, як влітку і не таке сумне, як восени… Воно з першими променями заряджає на весь день, а з останніми забирає останні сили. Хочеться жити там, де вічна весна, де завжди цвітуть квіти, де завжди нові враження, де сонце світить чистими ніжними променями… У попередній галереї я написала, що у серці завжди має бути літо, тоді нехай весна буде цвісти в душі, а її тепло відбиватися в очах…
Що ж, пригадаймо, якою була ВЕСНА 2011…
Світ… Комусь він здається дивним і загадковим, комусь жорстоким і непередбачуваним, але від нього не втечеш… Треба просто навчитися бачити його справжнім, а не через поганий настрій чи рожеві окуляри, тоді він стає по-справжньому гарним, теплим, можливо, трошки дивним і незрозумілим…
Ми живемо в міській метушні, вічно тікаємо від себе чи від когось, а потім не можемо зупинитися, оглянутись навколо і побачити, що втрачаємо, вічно поспішаючи… Поспішаючи вперед, стараючись забути минуле, передбачити майбутнє і забуваючи про теперішнє… Те, що є зараз, більше ніколи не повториться… не буде такого дня, години, хвилини, секунди. Часто все минає і забувається, так і залишившись непоміченим.
А життя біжить вперед… І те, що бачили ми, не бачив ніхто до нас і не побачить після… Бо світ весь час змінюється і ніколи не повторюється, рідко дає другий шанс і залишає позаду тих, хто відстав… Кожна людина сприймає світ по-своєму і, напевно, ніхто не може змінити її думки на краще чи на гірше. Але кожна людина повинна пам’ятати, що живе в особливому світі і все, що вона бачить в цю хвилину, більше ніколи не повториться…
Маленькі квіточки, прудкі комахи, дрібні листочки… Часто хочеться роздивитися світ уважніше, побачити речі, які не видно неозброєним оком. Звичайно, можна зупинятися зі збільшувальним склом біля кожної квітки і ретельно вивчати кожну пелюсточку чи годинами спостерігати за роботою бджіл і мурашок… Але світ зблизька можна побачити ще й на фотографіях… Мене завжди заворожували фото, на яких можна побачити збільшено малесенькі речі, тому сама часто пробую працювати в цьому жанрі. Ось що вийшло цього разу…
Хто не любить милого, доброго, теплого літнього дощику. Такого, щоб було приємно постояти чи побігати під його ніжними краплинами. Під час такої природної опції завше робиться так мило й спокійно на душі. А коли дощова хмарка пройде, водяні кришталеві краплинки ще довго виблискують у променях доброго сонечка. Особливо у краплинному бісері полюбляють купатися мої кольорові друзі – квіти.
На південному заході від столиці Франції Парижа розташоване малесеньке поселення Ліль. Багато хто вважає, що квітка лілія з’явилася саме в цій чудовій природою місцевості. Існує більше ста видів лілій. Ця квітка зображена на гербах багатьох шляхетських родів Європи, у тому числі на геральдичних відзнаках королівського роду Бурбонів.
...А ще мені згадується романтична пісня у виконанні благородного Атоса з кінофільму «Три мушкетери» за твором Александра Дюма. Для мене історія цього героя завжди була і залишається найцікавішою…
Троянда… Цариця квітів, про яку написано безліч легенд…
Червона троянда часто асоціюється з коханням… Але чому? Можливо, через те, що вона зачаровує красою і приносить радість?
Та чи справедливо вважати лише червону квітку символом кохання? Адже воно буває різним, як і різні кольори та відтінки троянд: червоний означає любов, пристрасть, повагу, вишневий – неймовірну красу, рожевий – довіру, ніжність, невпевненість, молоду любов, жовтий може означати дружбу або розлуку, оранжевий – позитив, бажання, синій або лавандовий – кохання з першого погляду, білий – щасливу любов…
Але для багатьох людей кольори не мають великого значення, зрештою в кожного різні смаки і погляди на життя… Головне не поколотися, бо кохання теж має шипи, після яких надовго залишаються рани…
