Зникаю

Мені здається, я зникаю… Повільно розчиняюсь в натовпі… Інтернет… Соціальні мережі… Маски… Слова втрачають значення… Вчинки зникають… І все одно якось живеш… Зупинишся на секунду і назавжди зникнеш… Для всіх… І здається рано чи пізно тебе зупинять… Але вже нічого не змінити… Тут якась вічність сумнівів… Недовіри… Самотності… Радість замінили символи… За якими насправді сльози… Давно заготовані фрази… Питання без відповідей… І знову три крапки… І нема слів… Нема думок… Тільки давно забута мелодія інколи повертає в реальність…