700 спокус або яблуневий ліс
Тут взагалі є вихід? Я йшла між довгими рядами дерев і не бачила, де закінчується дивовижний ліс…
Все почалось з того, що ми приїхали у великий яблуневий сад. Всі дерева невеличкі, рясно вкриті яблуками, до яких так і тягнулись руки. Між гілками пробивалось сонячне проміння, в якому яблучка виблискували і переливались. Зараз вони виглядали ще смачнішими…
Таке враження, ніби я попала в казку! Але рано чи пізно вона мала б закінчитись… З цієї яблучної історії було досить важко вибратись, але, доїдаючи чергове яблуко, я все ж знайшла вихід з цього «лісу»…
Хочеться показати вам хоч частинку цієї спокуси!
http://metallsrazu.ru/
Друге і останнє фото дуже примітивні.
А ось додаткові фото вдалися, особливо сподобалося – “Хочу сонця”. Відчувається, що автор хотів показати прихід весни.
Пане Архіваріусе, дуже Вам вдячна 🙂
На рахунок другого і останнього фото: це творчість зарса, а не моя)))
А хто це такий “зарс” і чого він втручається до твого творчого процесу? Чи можливо він твій наставник?