Просто життя…
Живеш? Живи…
Ідеш? Іди…
Розійшлись наші дороги.
Не стій. Тікай…
Нема у серці вже тривоги.
Шукала сенс в пустих словах,
Коли нас було тільки двоє.
І зник вогонь в моїх очах –
Вогонь безмежної любові.
Я знов одна, я знову вільна,
Щаслива, трошки божевільна.
Я можу знов без тебе жити,
Хоч ти навчив мене любити…
Вав…взагалі круто…і відео і вірш…))
Ти сама писала???
Ярина хто ж був твоїм коханцем? 🙂 та не сумуй, я сам теж, давай приїжай будем з нами їздити в поїздки, може там хлопця тобі підшукаємо:)
я жартую звісно, ти не бери в голову ті любові. Нині вона є, а завтра нема.
Досить гарна галерея фотографій і музичний супровід відповідний. І хоча за вікном ще зима, а дивлячись на фото відчувається наближення весни…
***
Не слід від кохання загнивати-
Та у себе про себе питати.
Потрібно радіти, процвітати
І нові почуття відкривати…
***
Чудова галерея, що відкриває почуття. Дозволяє задуматися на мить….про мить.
Успіхів і творчої наснаги автору!
….оооооо
ти такі прикольні вірші складаєш))))
ааааахххххх ….. люблю я романтику=)))
так чуттєво.
у вірші швидше відчувається не сам смуток, а якраз те, що є сили його подолати