Осінь

Ще недавно ясно світило сонце, надворі стояла постійна спека… А зараз за вікном холодніше і похмуріше… Знову твердим впевненим кроком осінь повернулася в наше життя… Минуло тільки два тижні, а вона вже повністю захопила природу, яка в її руках набирає багряних і жовтогарячих кольорів. Здається, навколо яскраві теплі кольори, але в душі, як і на градуснику 16 градусів, а може і холодніше, бо відчувається наближення зими…

Але поки що до зими далеко і можна насолоджуватись спогадами про літо, останнім теплом і де-не-де жовтеньким листям, яке нагадує про початок ще одної яскравої і неповторної осені…

Французьке мереживо від українських павуків

Мухи – вічні вороги людей… і павуків. Вони заважають своїм занадто активним дзижчанням, яке відволікає від філософських думок… На щастя, у наших восьмилапих друзів є дуже ефективна зброя проти них – павутина.

Тонесенька сітка, яку можна часто побачити влітку, і яка зацікавила мене цього разу… Вона не тільки міцна і липка, але дуже гарна. Можливо, не кожен звертав увагу на те, що павутина буває різної форми: десь акуратні і рівні кола, десь хаотичні переплетення, десь дрібна сіра вата… Але всі ці акуратні сріблясті мережива неповторні і по-своєму гарні… Виблискуючи в сонячних променях, чи навпаки, затаївшись в тіні, павутина чекає на необережних мух…

Павутина – гарне і небезпечне мереживо… Завжди, коли бачите павутину, пам’ятайте, що неподалік затаївся павук, який чекає свою наступну жертву-муху, тому… не відволікайте його…

P.S: І все ж таки, приємно чути, як відчайдушно дзижчить муха, яка вам так заважала (м’яко кажучи), в останні секунди свого життя…

Краєвиди

Куди б ми не пішли, всюди світ прекрасний і непередбачуваний… Для когось це звичні картини, а для когось щось неймовірне. Є люди, які не помічають краси, яка завжди їх оточує… Не через те, що не хочуть, вони просто не встигають через щоденну метушню, турботи, проблеми… Треба вміти зупинитись, оглянутися навколо, відчути тепло рідної землі. Це просто необхідно: забути про міські масиви, побачити поля, встелені травою, і почути природу… Природу, яку не можна описати словами, бо їх просто не вистачить, бо таких нема в жодній мові світу, бо це слова загадкової мови… мови душі…

Гори-гори ясно

Вогонь зігріває, часто даючи або ж рятуючи життя. Вогонь руйнує, знищуючи усе на своєму шляху. «Добрий» вогонь милує око, піднімає настрій, часто спонукає до приємних (або філософських) роздумів. Але, якщо полум’я розгнівати, то можуть бути знищені сотні будівель, міст, людей, …надій…

Людство, загалом, навчилося жити мирно з цим природнім феноменом і, якщо бути розумними, то малесенька іскра чи вогняна вулканічна лава завжди стануть на допомогу та принесуть радість і тепло.

P.S: Найбільше радості вогонь приносить коли на ньому готувати смачненький шашлик.

2009-2018 Світ фотографій Блог про красу світу навколо нас


Up ↑