Зимові Карпати

Коли милуєшся красою зимових українських Карпат, то усвідомлюєш, що альпійські смереки та схили французького Куршевелю блідніють перед величчю західноукраїнської території, де в середині ХХ століття героїчні загони Української повстанської армії боролися за волю та хорошу долю України...

Карпати чекають своїх героїв. В будь-яку пору року і в будь-який час і не тільки на відпочинку! Читати далі... "Зимові Карпати"

700 спокус або яблуневий ліс

Тут взагалі є вихід? Я йшла між довгими рядами дерев і не бачила, де закінчується дивовижний ліс…

Все почалось з того, що ми приїхали у великий яблуневий сад. Всі дерева невеличкі, рясно вкриті яблуками, до яких так і тягнулись руки. Між гілками пробивалось сонячне проміння, в якому яблучка виблискували і переливались. Зараз вони виглядали ще смачнішими…

Таке враження, ніби я попала в казку! Але рано чи пізно вона мала б закінчитись… З цієї яблучної історії було досить важко вибратись, але, доїдаючи чергове яблуко, я все ж знайшла вихід з цього «лісу»…

Хочеться показати вам хоч частинку цієї спокуси!

Краєвиди

Куди б ми не пішли, всюди світ прекрасний і непередбачуваний… Для когось це звичні картини, а для когось щось неймовірне. Є люди, які не помічають краси, яка завжди їх оточує… Не через те, що не хочуть, вони просто не встигають через щоденну метушню, турботи, проблеми… Треба вміти зупинитись, оглянутися навколо, відчути тепло рідної землі. Це просто необхідно: забути про міські масиви, побачити поля, встелені травою, і почути природу… Природу, яку не можна описати словами, бо їх просто не вистачить, бо таких нема в жодній мові світу, бо це слова загадкової мови… мови душі…

Альпи

Альпи – гірський хребет, який є найвищим у Західній Європі. Ці гори простягаються через багато країн «старого світу»: Німеччину, Австрію, Італію, Швейцарію, Францію, Словенію, Ліхтенштейн. Гори ці є напрочуд красивими. А чисте повітря, яскраве сонечко і літня барвиста зелень (які згадуєш холодними й сирими зимовими вечорами) завжди сприяють гарному настрою та прагненню подорожувати. Отже, запрошую усіх у мандрівку до австрійських Альп.

Моя осінь

Осінь… Повільно йдеш лісом, пробираючись крізь хащі… Здається, що вони ніколи не закінчаться, аж раптом виходиш на світлу галявину, і все змінюється…

Навколо жовтогарячі дерева, неподалік з дуба злітає коричневий листок і повільно летить до землі. Крізь гілки дерев пробиваються сліпучі промені сонця, які восени ніби теплішого відтінку, проте майже не зігрівають. Повітря пронизане вогкістю і ніжним запахом осені… Дмухнув легкий прохолодний вітерець, і ще кілька листочків злетіло з сусіднього дерева. Прислухаєшся, але вони приземляються у тихому безшумному танку… Все навколо таке легке і гармонійне, здається, що вітер, сонце, рослини – одне ціле. Так хочеться залишитися тут, але згадуєш, що вже давно пора додому, знаходиш стежку і повільним кроком покидаєш маленьку осінню казку. Останній раз озираєшся і йдеш, знаючи, що колись обов’язково сюди повернешся…

Осінь – це казка, яку потрібно знайти і побачити…

Весна

Провесінь... Тепле сонячне проміння розбудило природу від зимового сну. Підсніжники, крокуси, фіалки першими зустріли весну. Вони не бояться нічних заморозків і сміливо тягнуться до сонця, бо знають, що саме вони своєю неповторною красою милують око.

Гриби

Коли знаходиш у лісі гриб, дуже радієш. Головне не помилитися - чи це їстивний гриб, чи отруйний. Цікаво те, що мухомори можуть бути більш фотогенічні, ніж лисички, підосичники, маслята чи опеньки. Але білий гриб - неперевершений. Тому, звичайно, я і влаштувала їм фотосесію.

2009-2018 Світ фотографій Блог про красу світу навколо нас


Up ↑