Зникаю

Мені здається, я зникаю… Повільно розчиняюсь в натовпі… Інтернет… Соціальні мережі… Маски… Слова втрачають значення… Вчинки зникають… І все одно якось живеш… Зупинишся на секунду і назавжди зникнеш… Для всіх… І здається рано чи пізно тебе зупинять… Але Читати далі... "Зникаю"

Брешем, щоб не вірити

Брехня… Якою б вона не була, вона завжди приносить нещастя… Так кожного з нас вчать з дитинства. Часто ми чуємо, як люди, виправдовуючись, кажуть, що збрехали заради добра… Звичайно, це звучить дуже гарно, навіть здається чесним і величним.

Але ніхто не може знати точно, чи бреше йому людина чи ні… І далеко не всі вірять в те, що говорять інші, адже правду знає тільки одна Читати далі... "Брешем, щоб не вірити"

Між мрією і реальністю

Вона могла усміхнутись випадковому перехожому… Вона сміялась без причини… Жила своїми мріями, часто забуваючи про реальність… Хотіла щастя, не розуміючи, що це… Шукала радість, не знаючи, де її знайти… Любила, але не розуміла чому… Знаходила і втрачала… Сміялася і забувала… Реальність перепліталась з мріями… З кожним днем їх Читати далі... "Між мрією і реальністю"

Почати спочатку

Весна… Природа пробуджується від довгого сну… Вона знову має шанс показати свою красу , свою неповторність, свою непередбачуваність… Кожної весни природа розцвітає з новою силою. З кожним днем сонце пробуджує світ своїми променями і тікає далеко на захід, щоб завтра знов здивувати теплом.

А чи має людина шанс почати все спочатку? Читати далі... "Почати спочатку"

Ми і Шевченко

Майбутнє… Яке воно? Чого від нього чекати? Ми часто думаємо про нього, стараємось передбачити наступний день, мріємо, надіємось. В уяві малюємо своє майбутнє, забуваючи, що творимо і плануємо не тільки своє життя, а й майбутнє своєї країни. А Тарас Шевченко пам’ятав про це! Все своє життя присвятив Україні: жив для неї, марив нею…

Якою була Україна у мріях Кобзаря? Читати далі... "Ми і Шевченко"

Зимові квіти

Зима. Сніг тихо падає на землю, ніби боїться збудити світ. Сніжинки кружляють навколо. Кожна з них особлива і неповторна. Ще одна зимова квітка впала на підвіконня.

Природа створює неперевершену красу. В цій сніжинці її теж добре видно. Ніжне плетиво білосніжного кольору здавалось ось-ось розсипеться на маленькі частинки. Але якою холодною є ця краса… Читати далі... "Зимові квіти"

Класика і сучасність

Музика. Комусь здається, що це просто набір нот… Але це щось набагато більше… Це щось величне, дивне, непередбачуване, загадкове… Напевно, кожен чув прізвища Бах, Моцарт, Бетховен, але далеко не всі чули їхні твори. Можливо, тому, що вони жили давно і таку музику нецікаво слухати? Старші люди скажуть: «Як можна таке говорити? Це ж класика!», але ми часто не звертаємо на це уваги… Бо класика, в нашому розумінні, це щось застаріле і нудне, щось не варте уваги.

Чесно кажучи, якийсь час я теж так думала, Читати далі... "Класика і сучасність"

Монолог

Безмежність… Вічність… Нескінченність… Світ – не нескінченна боротьба різних думок, амбіцій, відчуттів. Скільки разів повторювалася історія, скільки разів думка окремої людини, підхоплена іншими, змінювала світ, скільки разів бажання отримати владу знищувало цілі народи, скільки разів емоції однієї людини руйнували щастя інших…

Я пам’ятаю безліч таких випадків. І досі не можу зрозуміти, хто винен у всьому. Читати далі... "Монолог"

У словах – сила, у душі – істина

Слова… Вони приносять біль і радість, сумніви і сподівання… Але чого насправді варті наші слова? Ними неможливо описати все, що назбиралось на душі. Це тільки маленька частина того, що ми відчуваємо. Все, що говорять інші – це тільки якесь поверхневе уявлення про їхнє життя, про їхні думки і бажання… Коли ми слухаємо чиїсь розповіді, то схожі на дітей, які щойно вивчили абетку, але ще не вміють читати. Ми чуємо історію, але не розуміємо до кінця… Читати далі... "У словах – сила, у душі – істина"

2009-2018 Світ фотографій Блог про красу світу навколо нас


Up ↑