Фотоблог

Останні пости (галереї):

  • Новий розділ блогу

    Зараз є багато фоторедакторів і кожен по-своєму зручний. Ще кілька років тому фотошоп здавався страшним і незрозумілим, а зараз інформації про нього та інші програми дуже багато. Багато.. Але коли мені потрібно було просто

  • Чому не відбувся фестиваль веганів?

    Глянула на календар і згадала про подію, яка мала сьогодні відбутись. 8 вересня був запланований фестиваль веганів Calais Vegan у Франції. Його відмінили через протести чи погрози мисливців та фермерів. Ця новина ходила ще у серпні. Вегани атакують м'ясні магазини, фермери у відповідь не дають проводити фестивалі. Чесно кажучи, в мене немає бажання з'ясовувати, хто... Continue Reading →

  • 1 вересня – День знань?

    Останні дні всі постять на цю тему жарти, поради, роздуми. Дехто жаліється, що не хоче до школи чи на роботу. Здається, що перше вересня - це не День знань, а день початку “осінньої печальки”, що провокує народження кількох десятків “диванних філософів” зі своїми нотаціями про освіту, несправедливість і цитатками на тему “ви не уявляєте, як... Continue Reading →

  • Нас засліплюють тренди

    Будь-яка інформація, яку ми бачимо, нас змінює. Питання в тому, наскільки ми готові до цих змін? І наскільки ці зміни є співзвучними

  • Кейт Феррацці “Ніколи не їжте наодинці”

    Варто почати з слів, які я є в цій книзі і, які, я думаю, чудово її характеризують: “Креативність у світі бізнесу - це ніщо інше, як уміння поєднати факти, відомі всім. (Марк Маккормак)” Це один з тих випадків, коли людина ділиться досвідом і впорядковує на папері думки, частина з яких давно відомі і зрозумілі. Цінність... Continue Reading →

  • Чернетка

    Чорними буквами… На диво рівним почерком Написані ці слова на папері… Справді, дивно, але з кожним дотиком… Чорнилом відкриваю таємні двері… Писати віршами вже немає сенсу… Бо

  • Ніколи

    Знаєте, напевно, слова нічого не варті… Вони бувають навіть гіршими за мовчання… Я часто ставлю три крапки… Тому що нема про що говорити… Тому що про деякі речі краще мовчати… Тому що нема сенсу писати… Люди не прочитають… Вони і не почують…  І тепер знову… Три крапки… І мовчання…

  • Без назви

    Я знов пишу для тебе білі вірші, Розкриваючи іншим куточки душі. Це тільки слова, а, може, щось більше. Це фрази пусті, частково ритмічні.

  • Перший осінній дощ

    Осінній дощ… Холодний і тихий вдаряється в підвіконня, стікає по склу… Сірі хмари тільки згущуються і важко висять над землею… Цікаво звідки вони прилетіли? Напевно ,вони бачили набагато більше, ніж я, поки вітер заніс їх сюди… А дощ продовжує падати і здається ніколи не закінчиться…

  • Зникаю

    Мені здається, я зникаю… Повільно розчиняюсь в натовпі… Інтернет… Соціальні мережі… Маски… Слова втрачають значення… Вчинки зникають… І все одно якось живеш… Зупинишся на секунду і назавжди зникнеш… Для всіх… І здається рано чи пізно тебе зупинять… Але

  • Брешем, щоб не вірити

    Брехня… Якою б вона не була, вона завжди приносить нещастя… Так кожного з нас вчать з дитинства. Часто ми чуємо, як люди, виправдовуючись, кажуть, що збрехали заради добра… Звичайно, це звучить дуже гарно, навіть здається чесним і величним. Але ніхто не може знати точно, чи бреше йому людина чи ні… І далеко не всі вірять... Continue Reading →

  • Між мрією і реальністю

    Вона могла усміхнутись випадковому перехожому… Вона сміялась без причини… Жила своїми мріями, часто забуваючи про реальність… Хотіла щастя, не розуміючи, що це… Шукала радість, не знаючи, де її знайти… Любила, але не розуміла чому… Знаходила і втрачала… Сміялася і забувала… Реальність перепліталась з мріями… З кожним днем їх

  • Почати спочатку

    Весна… Природа пробуджується від довгого сну… Вона знову має шанс показати свою красу , свою неповторність, свою непередбачуваність… Кожної весни природа розцвітає з новою силою. З кожним днем сонце пробуджує світ своїми променями і тікає далеко на захід, щоб завтра знов здивувати теплом. А чи має людина шанс почати все спочатку?

  • Ми і Шевченко

    Майбутнє… Яке воно? Чого від нього чекати? Ми часто думаємо про нього, стараємось передбачити наступний день, мріємо, надіємось. В уяві малюємо своє майбутнє, забуваючи, що творимо і плануємо не тільки своє життя, а й майбутнє своєї країни. А Тарас Шевченко пам’ятав про це! Все своє життя присвятив Україні: жив для неї, марив нею… Якою була... Continue Reading →

  • Зимові квіти

    Зима. Сніг тихо падає на землю, ніби боїться збудити світ. Сніжинки кружляють навколо. Кожна з них особлива і неповторна. Ще одна зимова квітка впала на підвіконня. Природа створює неперевершену красу. В цій сніжинці її теж добре видно. Ніжне плетиво білосніжного кольору здавалось ось-ось розсипеться на маленькі частинки. Але якою холодною є ця краса…

  • Класика і сучасність

    Музика. Комусь здається, що це просто набір нот… Але це щось набагато більше… Це щось величне, дивне, непередбачуване, загадкове… Напевно, кожен чув прізвища Бах, Моцарт, Бетховен, але далеко не всі чули їхні твори. Можливо, тому, що вони жили давно і таку музику нецікаво слухати? Старші люди скажуть: «Як можна таке говорити? Це ж класика!», але... Continue Reading →

  • Монолог

    Безмежність… Вічність… Нескінченність… Світ – не нескінченна боротьба різних думок, амбіцій, відчуттів. Скільки разів повторювалася історія, скільки разів думка окремої людини, підхоплена іншими, змінювала світ, скільки разів бажання отримати владу знищувало цілі народи, скільки разів емоції однієї людини руйнували щастя інших… Я пам’ятаю безліч таких випадків. І досі не можу зрозуміти, хто винен у всьому.

  • У словах – сила, у душі – істина

    Слова… Вони приносять біль і радість, сумніви і сподівання… Але чого насправді варті наші слова? Ними неможливо описати все, що назбиралось на душі. Це тільки маленька частина того, що ми відчуваємо. Все, що говорять інші – це тільки якесь поверхневе уявлення про їхнє життя, про їхні думки і бажання… Коли ми слухаємо чиїсь розповіді, то... Continue Reading →

  • Зимові Карпати

    Коли милуєшся красою зимових українських Карпат, то усвідомлюєш, що альпійські смереки та схили французького Куршевелю блідніють перед величчю західноукраїнської території, де в середині ХХ століття героїчні загони Української повстанської армії боролися за волю та хорошу долю України... Карпати чекають своїх героїв. В будь-яку пору року і в будь-який час і не тільки на відпочинку!

  • Зимові малюнки

    Сніг! Сніг! Сніг! Цієї зими він почався дуже пізно, але зараз всі вулиці білі і надворі мороз… В перший день справжнього зимового снігопаду нарешті прийшов новорічний настрій і відчуття радості, напевно, не минуло нікого у нашому місті. Не знаю, як кому, але мені завжди подобалось дивитись, як пухнасті сніжинки повільно опускаються на землю, вкривають її... Continue Reading →

  • Життя дається тільки раз

    Життя… Воно дається тільки раз… Але навіщо? Напевно, кожен рано чи пізно питає себе, для чого живе. Навіщо нам дають цей час? Чому відчуваємо? Чому говоримо, сміємося, плачемо? Для кого? Для чого? В якийсь момент всі питання з’являються, і дуже важко знайти відповіді. Кажуть, що час – це вчитель, який, на жаль, вбиває своїх учнів…

  • Колір смайликів

    Колір смайликів, колір тепла і радості. Напевно, ви вже здогадались, що сьогодні буде яскрава жовта галерея. Жовтогарячий колір… Він дарує радість будь-де і будь-коли. Він є символом надії і тепла. Хтось може сказати, що жовтий – це колір розлуки. Можливо, але найперше він є забарвленням дружби і щастя.

  • Безмежність таємниць світу

    І знову темна ніч підкралася своїми тихими кроками. Сонце зникло за обрієм, загасивши минулий день. Місяць час від часу ховається за хмарами, вулиці освітлені тьмяним світлом ліхтарів, дрібні краплі дощу вдаряються об шибку і тікають донизу повільними тонкими потоками. Здається, що в цих міських сутінках, в нічній тишині, в чорній безмежності неба заховані якісь таємниці.

  • 11:11:11 година 11.11.11 числа…

    Про цей момент говорять вже дуже довго і багато… і сьогодні він настав. Багато хто вірить, що якщо загадати бажання, воно збудеться, бо це особлива дата. Особлива? Хіба що набором цифр і не більше… Так, це цікавий момент, який більше не повториться, але чи варто довіряти випадку, чи варто довіряти цифрам мрію і думки? Звичайно,... Continue Reading →

  • Чорно-біле кіно

    Можливо кольорові картинки цікавіші і веселіші, але чорно-біле фото передає суть речей, їхню справжню красу… Цікаво деколи подивитися старі фотографії, вони схожі на старі фільми, бо по одному фото можна «прочитати» цілу історію, відчути настрій тих часів. А чи вийде побачити красу сучасного життя без його звичних яскравих забарвлень? Цікаво? Тоді хочу запропонувати вам переглянути... Continue Reading →

Переглянути ВСІ ГАЛЕРЕЇ (по рубриках)

2009-2018 Світ фотографій Блог про красу світу навколо нас


Up ↑